За останні десятиліття через життя кожної людини пройшло чимало електроприладів. Технології змінювалися дуже швидко, і з ними змінювалися численні моделі радіоприймачів, калькуляторів, комп’ютерів, телефонів, плеєрів, кухонної та домашньої техніки від фену до пральної машини, від праски до перфоратора. Частина старого мотлоху вже відправилася на смітник, але багато чого ще зберігається у шухлядах, гаражах, складських приміщеннях та на подвір’ї.
Що може бути в техніці, що вийшла з ладу
Застаріла техніка може містити невеликі частини дорогоцінних металів (технічне срібло, золото, платину, паладій), магнітні контакти, мікросхеми, діоди, датчики, акумулятори, реле, контактори, резистори, керамічні та ніобієві конденсатори тощо. Такі деталі купують перш за все для вилучення дорогоцінних металів та їх подальшої переробки і вторинного використання. Але є й інше неочевидне призначення – реконструкція раритетних речей. Популярним стало купувати та реставрувати старі радіоли, телевізори, дискові телефони, додавати щось нове. Вінтажні електроприлади ще можуть працювати та радувати своїх користувачів, особливо якщо їх удосконалити сучасними деталями.
Якщо ж ви не плануєте модернізувати старий неробочий комп’ютер, ламповий телевізор чи якусь плату, випадково знайдену на горищі в купі мотлоху, спробуйте продати окремі запчастини, особливо радіоелектронні компоненти. Ви здивуєтесь, наскільки багато часом можна виручити за річ, яка давно припадає пилом в коморі.
Ніобієві конденсатори: навіщо і кому потрібні
Конденсатори використовували в багатьох видах електроніки. Їхній невеликий розмір, незручність та недоцільність ремонту, доступна ціна сприяли тому, що конденсатори не ремонтували, а просто викидали чи складали у коробку на випадок, якщо колись стане у нагоді.
Ніобієві конденсатори мали високу ємність при малому розмірі. Їх використовували переважно у військових радіоприладах та передавачах. Але зустрічалися такі конденсатори й у перших обчислювальних машинах, радіотехніці та різноманітній електроніці.
Такі конденсатори зараз досить цінні через їхній компонент ніобій. Він є хімічним елементом, що використовується переважно у складних високотехнологічних виробництвах. Цей метал сіро-сталевого кольору доволі пластичний і тому може без обжигу в холодному вигляді бути прокатаним у лист товщиною 0,01 мм.
Головною властивістю ніобію є можливість поглинати гази – водень, азот та кисень. Додавання цього компоненту робить метали більш стійкими до корозії та руйнування, більш жаростійкими. Тому ніобій та його сплави використовують у виготовленні турбін та реактивних двигунів.
Зараз пластини ніобію, які можна вилучити зі старих конденсаторів, коштують досить дорого, то ж їх вигідно здавати в скупку.
Ніобієві конденсатори бувають різними:
- з металевими циліндричними кожухами;
- вкладені у пластикові прямокутні корпуси;
- подушкоподібні краплі з монтажними ніжками з міді.
Дістати пластини ніобію з конденсатора можна самостійно, але це досить тонка робота, яка потребує певних навичок і багато вільного часу. Найпростіше здати ніобієві конденсатори на вагу. Зазвичай покупці просять відрізати лише ніжки.
Коштовності зі старого телевізора
Якщо ви маєте стару техніку, ціни скупки деталей з неї можуть доходити до суттєвих цифр. Але треба знати, що саме і як вигідніше здавати.
У домашньому брухті є дорогоцінні метали, проте у невеликій кількості. Конденсатори, наприклад, приймаються в кілограмах, тому для отримання хорошого доходу слід зібрати компоненти з кількох приладів. Добре, якщо є старий склад промислового підприємства, на якому містяться нереалізовані монітори або мікросхеми. З великої кількості старих електроприладів дійсно можна дістати багато вартих уваги деталей.
Якщо у вас вдома знайшлося щось, що є непотребом, але ніяк не викидається, можливо, на ньому можна заробити. Поєднайте розхламлення з невеличкою вигодою, розсортуйте та здайте радіодеталі, подаруйте нове життя домашньому брухту. Нехай приміщення стануть вільними від мотлоху, а у кишені стане тісніше від грошей.