Жив-був птах. Жив він у пустелі, у старому, сухому дереві, у дуплі. І з кожним днем перебивався мізерною їжею, яка іноді траплялася на шляху. Про те, щоб вдосталь напитися взагалі і мови не було.
Одного разу піднялася жахлива, піщана буря, яка в мить зруйнувала дерево, в якому мешкав птах.
Опинившись без дому, птах хоч-не-хоч вирушив блукати пустелею в пошуках нового житла. І раптово натрапив на гарний, густий ліс із мальовничим озером. Пустеля закінчилася!
Мораль: не кожна складність чи проблема несе нам горе та смуток. За нашою особистою, великою всесвітньою невдачею може ховатися чудова можливість зробити наше життя в рази кращим.