…А ти живи! Що значить – ти втомилась?
Цінуй усе, що Бог тобі дає!
Ти не дарма на світ цей народилась.
Все чим жила, все до кінця твоє!
Страждала ти в житті своїм не мало…
Бувало, душу рвало на шматки…
Сльозами рани в серці лікувала,
Змиваючи наклепів слід гіркий.
В душі твоїй всіх шрамів незлічити.
І кожен – боротьби кривавий слід…
Ти заново змогла себе створити,
Щоб знову відновити свій політ!
Іди вперед і навіть невагайся!
Твій біль і сум, і розпач – все мине.
Щоб не було – назад неозирайся.
І пам’ятай – життя в тебе одне!
Щоб радість і натхнення ти відчула,
Я зможу все! – сама собі скажи.
Життєву книгу літ своїх минулих
Не викидай, закрий і збережи!
© Ольга Тріфонова