Можна випрати речі від бруду, білизною всі плями залити…

Можна випрати речі від бруду, білизною всі плями залити…

Можна випрати речі від бруду,
Білизною всі плями залити…
Але серце, що б’ється об груди
Вдруге чистим уже не зробити…

Можна з силою терти до блиску,
Від натуги вже ледь не кричати…
Та воно лиш заплаче від тиску
Це не річ,що дозволено прати…


Перед тим, як у душу залізти,
Черевики ,я прошу, знімайте…
Тільки раз вам відкриється чиста
Тільки раз,я прошу,пам’ятайте…
Бо душа- не смітник,не ганчірка…
Не дорога для всіх перехожих…
Це запалена Господом зірка,
Що себе захистити не може…
Надто щиро себе відкриває…
Ми лиш гості в душевних глибинах…
Бруд не тане,на жаль,не зникає
Засідає в крові та клітинах…


Як заходите в серце,я прошу,
Не потрібно бездумно смітити…
Речі випрати начисто зможем…
Тільки серце,на жаль,не відмити…
© Огнєва Інелла