Клопочешся у чім піти між люди?
Одежу підбираєш під фасон?
Подивляться сьогодні і забудуть.
Життя, немов вируючий перон.
Вагони-дні біжать, не зупинити…
В якій би ти одежі не постав,
Таки знайдеться хтось, щоб осудити,
Вже як би ти себе не виділяв.
Вдягнись в любов просту, легку і чисту,
Щоб вільно почуватися завжди,
Добра неоціненного намисто,
Як талісман у душу поклади.
В такім вбранні – не соромно між люди.
Ніхто тебе у нім не засміє.
Як кожен одягатися так буде,
Щаслива доля нас не обмине…
© Михайлина Гудзінська