Запитала недавно маму: а чи можна полюбити ідіота (альфонса, негідника, гультяя і т.п.)?
А моя мама, з притаманним лише їй сарказмом, відповіла:
“Полюбити можна навіть нічний горщик. Але тоді будь добра чесно визнати, що любиш саме нічний горщик, і чекаєш від нього не більше, ніж варто чекати від нічного горщика …
І все піде так добре, як буває тоді, коли використовуєш річ за її прямим призначенням …
Але горе тобі, якщо ти, полюбивши нічний горщик, будеш усім розповідати, що відхопила «яйця Фаберже», і володієш тепер незліченним скарбом …
І ще гірше, якщо ти сама почнеш вірити, що ось ще трішки, і «яйця» стануть приносити прибуток, і що вони тільки тимчасово лежать на полиці, але варто їх трохи привести в порядок, як вони засяють всіма кольорами веселки …
І зовсім біда, якщо ти щодня пхатимеш голову в свій нічний горщик, і з пристрастю допитуватимеш його на предмет того, коли він, сволота така, стане таким же цінним, як яйця Фаберже …
Коротше кажучи, навчися любити саме те, що ти полюбила, а не те, що ти собі придумала! »
Без коментарів … або – браво, мама!
© Лілія Град
Переклад: Freedom