Вірш про коронавірус, який змушує замислитись

Вірш про коронавірус, який змушує замислитись

Коронавірус
.
«Змінивши себе – змінимо світ»
.
Чому я прийшов на цю дивну планету?
Питає мене кожен житель Землі,
Який ходить в масці мов в бронежилеті
І миє щохвилі долоні свої .
.
Я вірус корони (ну так мене кличуть)
І в мене є мрія – змінити цей світ.
Хоч може й мені це робити не личить.
Та ви забезпечили мій переліт.


.
Забули про сім’ї, про свою родину.
Позбавились Бога, бо Хто Такий Бог.
Можливо колись і створив Він людину.
Та вам вистачало без Нього тривог.
.
Забули уже всі прогулянки в парку.
І шепіт пташок вже давно збайдужів.
Ви кидали (так легковажно) цигарку
у сторону лісу.
і ліс той горів.
.


Ви ділитесь, люди, по рангу, по сорту!
І зовсім змінилась любов й почуття.
Ви також кричали, що ви «за аборти»
А нині вам страшно за ВАШЕ життя.
.
І вірус затих. Написав на листочку,
«Я вірю, що скажу : «Я світ поміняв»,
Як зміняться люди – я стану в куточку
І більше ніколи не вернусь до справ»
.
©Bogus’ Fesyk | Богдан Фесик