Справжня близькість – це коли ти вранці поспішаєш розповісти людині свій сон.
Коли не страшно здатися смішним, незграбним, дивним.
Коли ділишся всім: і поганим, і добрим.
Коли удвох неймовірно затишно: розмовляти та навіть мовчати.
Коли пишеш комусь: «Я вдома», щойно відчинивши двері своєї квартири.
Коли всі жарти зрозумілі, а фрази самі по собі домовляються.
Коли цілуєш когось не лише губами, а серцем.
Коли торкаються словами так ніжно, що ти відчуваєш, як мільйони мурашок біжать по твоїй шкірі.
Коли подумки завжди поряд, навіть якщо дуже далеко.
…Справжня близькість – це не про відстань, це про душу.
© Аліна Єрмолаєва