є так багато тих , хто нас не любить ..
хто нас ніколи, й правда, не любив…
хто ображав і зраджував, був грубим
хто був одним.. з численної юрби
є так багато тих , хто повз проходить
і кожен з них.. здирає пір’я з крил
хто двічі й тричі знов заходить в воду
і залишає нас… самотніх і без сил..
та є один … один хтось в цьому світі
кого зустрінеш… раптом.. без зусиль
і буде жовтень, лютий… а як – квітень…
хто прийде тихо… з парою ще крил….
хто буде поруч.. звично і буденно
усе життя.. тривалістю у мить
хто восени цвіте тобі зелено
хто обійме.. коли в душі гримить…
і ти захочеш жити і літати
і ти захочеш…. в цьому є вся суть ..
і щастя – цим одним для когось стати
якщо ж вже став… то цілим світом.. будь…
бо хтось прийде вчергове, наче згуба
та тільки не спинити часу плин….
є так багато тих , хто нас не любить …
а той , хто любить … був і є …. один .