Україна стоїть на колінах
Перед Богом могутнім стоїть,
Щоб простив у ганебних провинах
В цю болючу для кожного мить.
Тягне руки до синього неба
За страждання своєї землі
І благає, бо, Боже, без тебе
Ми, як вівці блукаєм в імлі
Ми, всі зранені біллю і слізьми
За маленьких в підвалах дітей…
Ти прости…Ти прости…Боже…грішних…
Не закрий перед нами дверей…
І почуй… я сьогодні відверто
Хочу, Батьку, тобі говорить
Не дозволь, щоб страшним кулеметом
Обірвалася цінна враз мить…
Не дозволь, не дозволь тим ординцям
Забирати найкращі життя
Ми всі вдома…а злісним чужинцям
Тут потрібно знімати взуття!
І не кулі, не гради, мій Боже
Навесні мають тут зацвісти…
Ти…прости…та, напевно, нам схоже…
Цей відрізок потрібно пройти…
©️ Аліна Войтенко