ми навчилися палити мости і будувати стіни
припинили писати листи, не припинивши війни
ми вдягаємо маски на маски – виходимо в люди
і б’ємося в груди, що вже через рік.. гірше не буде
б’ємося в груди і на ходу хрестимося до сходу
і плюємо на все.. ну той що , як плюємо у воду
ми навчилися палити мости.. і осіннє листя…
та складаємо списки бажань, що позбавлені змісту
де все більше розчарувань.. там все менше, і менше.. миру
з часом, мірки більші у нас.. все менше, із часом, міри…
а любити усіх , хто є…. нам, як за́вжди.. немає часу
ми з роботи додому.. й назад… ходимо через касу …
і сплачуємо по чеках , і влазимо у кредити ..
Ми навчилися Виживати… Не навчилися.. Жити .
© Ілона Ельтек