Лікуйте,а не крайте рідні серця…

Лікуйте,а не крайте рідні серця…

Лікуйте,а не крайте рідні серця…
У видатного кардіохірурга академіка Володимира Андрійовича Алмазова у його кабінеті в клініці Першого медичного інституту стояла колба із заспиртованим серцем. Кожен студент знав історію цього серця.

На початку 50-х, коли Алмазов був ще студентом 4-го курсу Першого медичного, в клініку інституту поступила дівчина з гострим септичним ендокардитом.

Це страшне захворювання і зараз дає великий відсоток смертності, а тоді…

Її вважали безнадійною. У дівчини трималася температура під сорок, серце відмовляло. Її без особливих результатів оглядали провідні професори і, як повелося, низка інтернів. У числі практикантів був один – талановитий і уважний..
Ні, він не запропонував революційного методу лікування ендокардиту, він просто…… закохався – дівчина була дуже симпатичною. Став щодня навідуватися в палату, носив квіти.

Вмираюча дівчина теж його полюбила. І стала… потихеньку видужувати.

Згодом повністю видужала,на диво медикам.
Вони одружилися, народили дітей, на своє срібне весілля запросили лікарів, що її лікували. А коли через багато років вона відходила у Вічність, своє серце заповіла Першому медичному інституту.
Щоб пам’ятали – хворе серце лікується серцем люблячим…

Джерело