коли згорять софіти… погаснуть ліхтарі
ти будеш ще світити
внизу… чи вже вгорі
ти будеш ради миті … долати цю стерню
й тоді навчишся жити
довідавшись.. ціну
й коли покличе всесвіт… одну з своїх зірок
візьмеш в торбину серце
затерте до дірок
і роздереш на клапті… своє або чуже
життя відчуєш раптом
й здивуєшся.. невже ?
чи варта мить азарту… усіх оцих світил
де є потрібні карти
а ти… не маєш сил
а ти усе вже бачив.. і щастя проминув
мабуть, тоді найбільшу…
сплатив в житті ціну
тоді минуть торнадо… і буде повний штиль
життя, мій друже, варте …
усіх Твоїх зусиль….