Якщо я прикрашаю свій дім ялинками, гірляндами й лампочками, але не розумію сенсу Різдва, то я не більше, ніж декоратор.
Якщо я працюю з ранку до вечора на кухні, готуючи кілограми тортів, тістечок і особливих страв, запрошую гостей за ідеально накритий стіл, але при цьому в моєму серці немає радості від народження Ісуса, то я не більше, ніж кухар.
Якщо я працюю в благодійних організаціях, співаю пісні в будинках престарілих та всі свої заощадження віддаю на благочинність, але при цьому не маю любові до своєї сім’ї, то все це безглуздо.
Якщо я прикрашаю ялинку блискучими ангелятами й зірочками, беру участь у багатьох святах і співаю в хорі, але не прийняв у своє серце Ісуса, тоді я не зрозумів, у чому головний сенс Різдва.
Любов до Бога зупиняє роботу на кухні для того, щоб обійняти дитину.
Любов дружелюбна, незважаючи на стрес і брак часу.
Любов не заздрить красивому будинку інших і кольору підібраних серветок.
Любов не кричить на дітей за те, що вони «бігають під ногами». Навпаки, вона вдячна, що вони є, і що вони можуть бігати біля нас.
Любов віддає не тільки тим, які можуть дати натомість. Навпаки, з величезною радістю вона обдаровує саме тих, які у відповідь нічого
подарувати не можуть.
Любов усе терпить, все покриває, всього сподівається, все переносить.
Любов ніколи не перестає.
Подарунки забудуться й затруться, торти будуть з’їдені, різдвяні ялинки – викинуті. Але подарунок Бога на Різдво в Ісусі Христі залишиться назавжди!
Не забуваймо суті й причини різдвяних свят!
Автор невідомий