Мудрість життя у тому, щоб розуміти, що все минає…
люди, події, враження, успіхи, невдачі, пори року, вітри, хмари, дощі і солоний піт втоми….
Мудрість у тому, щоб не застрягати,не віддавати серце комусь чи чомусь, що швидко проходить…
Мудрість у тому, щоб бути обережним з людьми і обережним взагалі…
О, ні, не тому що люди злі, а тому, що вони всього лиш люди,а значить недосконалі…
Один Бог досконалий…
Мудрість у вмінні відпускати. Звільняючись від зайвого, стаєш здатним відкрити свіжість внутрішнього простору…
Мудрість у довірі…бо сам не даси ради всього передбачити і не спотикнутися…
Мудрість у мовчанні, коли найбільше хочеться говорити або навіть кричати…
Мудрість у передбачливості ризиків, людських хитросплетінь долі і мілких емоцій….
Мудрість у тому, щоби одного разу визнати себе повним ідіотом, що не знає нічого, не розуміє де і не бачить з ким…
Мудрість у сльозі, що омиває тебе від всього напускного і швидкоплинного, робить чистішим і прозорішим, ніж ти був перед тим…
Мудрість – це досвід, здобутий у часі поразок і перемог…бо “нічого немає вічного під сонцем…”
Мудрість у витривалості…у триманні ударів, після яких знову і знову нові цикли і так аж допоки не побачиш тиху пристань, після якої вже повік не буде болю…‘‘
© Сестра Наталія-Матея