він не зможе її забути
вона зрідка його згадає
він запарив собі отрути
а вона заварила чаю
він захоче її торкнутись
вона в снах його – до світанку
він шукає нові маршрути
а вона піднімає планку
він все знає і хоче більше
їй про більше не треба знати
він – її найгучніша тиша
а вона – його тиха втрата
він не вірив їй, шукав інших
а вона не шукала правди
і розбіглись вони як миші
і розбіглись вони назавжди
він давно вже не знає щастя
а вона стереже фортецю
він як слід на її зап’ясті
а вона, наче спис у серці
він повернеться в часі скрути
та вона не дійде до краю
він не зможе її забути
а вона його.. не згадає…
Автор: Ілона Ельтек