скільки болю за кожним – “все добре”
і за кожним “не знаю” – знань
бо йдуть далі… лише хоробрі
..не ставлячи запитань.
скільки спогадів за – “не пам’ятаю”
і за кожним “пробач” – прощень
там Вожак… що іде без зграї –
..або воїн, або мішень.
скільки сил за твоїм безсиллям
і ночей за черговим днем
покладемо… і душу, й тіло
..без корон і без діадем.
для війни – бережуть патрони
а не лагодять свій літак..
вожаку не потрібно трону
він без трону.. і так… Вожак.
© Ілона Ельтек