він мріяв її змовчати
та скільки між ними слів
розібраних на цитати
розібраних до складів
оголених й кострубатих
розписаних на роки
приречених помирати
у тиші його дзвінків
від втрачених координатів
від поглядів і обійм
надісланих адресату
з-під довгих і ніжних вій
де він так боявся втрати
і там, де вона жива
у тиші безслідно втратив
і голос її.. і слова…
і кинутий там за ґрати
без кисню і без води
він мріяв її змовчати
щоб чути її.. завжди….
Автор: Ілона Ельтек