у нас ще одна хвилина. з якої вже п’ять секунд
хтось каже про дві зернини і благодатний ґрунт
а, може, про дві людини, про яблуко і про бунт
у нас є одна хвилина. і менше на п’ять секунд
чи вистачить в тебе сили і мудрості для плеча
я буду стояти з тилу – не підіймай меча
як прийдуть втинати крила… лише би ти не мовчав
п’ятнадцять секунд як вічність побачу в твоїх очах
минуло вже пів хвилини. і мій ледве чутно пульс
слова, що летять від тебе – швидше всіляких куль
у мене для тебе – небо… й немало набитих ґуль
ми маємо пів хвилини. хоча нам, здається, нуль…
прожито уже три чверті. яка ця остання чверть?
хтось мне у руках конверти, хтось мріє про свій десерт
і хай ми – занадто вперті, щоб обійтись без жертв
хвилина… і чути в церкві – “доки вас не розлучить смерть”….
Автор: Ілона Ельтек.