Я так чекаю казки та чудес…

Я так чекаю казки та чудес…

Я так чекаю казки та чудес,
Засніженого міста на долоні
Чекаю,щоб нарешті світ воскрес
Легеньким снігом притрусивши скроні.

Я так чекаю тої справжньої зими,
Легкого хрусту вранці під ногами
Прокинутись – а там метуть сніги,
Які морозом приведуть до тями.

Я так чекаю казки,дива і чудес
Зими такої,як були ми діти
Де кожен не зважаючи на стрес
Умів по-справжньому,по-справжньому радіти.

Де поміж гір в патлатих кожухах
Ходила радість не відчувши втому
Де ми тримали у своїх руках
Санчата ,рукавиці і в мішку солому…

Я так чекаю дива та чудес,
Щоб оживились душі зголоднілі,
Щоб сам Господь із милістю з небес
Очистив бруд в біленькій заметілі.

©️Аліна Войтенко