вже пора прозвучати словам
вже пора би словам прозвучати
доки думка ще наша жива
не відкинута часом за ґрати
не відкинута Богом й людьми
десь у по́ру найбільшої втрати
чи у час непроглядної тьми
щоб словами змогла прозвучати
щоб дивилась на тебе крізь час
моїм поглядом.. щира, єдина..
де жалів би.. про втрачений шанс
і про втрачену часом… людину
і про сказані.. часом… слова
що ведуть неодмінно до страти
але доки людина жива
хай би було.. про що.. нам мовчати.
хай би було нам де.. й було з ким
розділити останню зернину
дай же мудрості , Боже… між рим
не згубити.. словами…. Людину .
© Ілона Ельтек