«Коли я інколи скаржилася мамі на неприємності, вона завжди говорила мені:
«Я не знаю всіх деталей, але можу допомогти тобі дверима», – почувши це вперше, я здивувалася.
Але мама пояснила :
«У твоєму житті може трапитися що завгодно, але не може статися одного: того, щоб я не відкрила тобі дверей. Тому, в будь-який момент, якщо ти втомишся, не матимеш бажання продовжувати чогось, надумаєш зробити революцію, розчаруєшся, втратиш, захворієш, матимеш рацію чи ні.
В тебе може з’явитись думка, куди йти далі і ти не знатимеш, що робити і куди йти. Тоді йди додому. До мене. Я обіцяю не ставити запитань. Але обіцяю м’яку постіль, смачну їжу для тіла і душі, кішку під бік і теплі обійми».
Щастя – це просто. Знати, що є той, хто тобі допоможе дверима.»
© Лілія Град