Ось купує людина квиток, припустимо, в Мурманськ. Жити. Приїжджає. Через 6 місяців раптом починає бігати по місту роздягненою і обуреним голосом питати всіх:
“А чому тут не цвітуть мандарини ???? Чому тут так холодно!?”
Їй у відповідь:
“Але ж тут Мурманськ, тут такого ніколи і не було” … але ця відповідь її не влаштовує.
Вона відчайдушно кричить у відповідь:
“Але я ж думав, що тут по-іншому! Мені так хочеться тепла і квітів, це що такі ненормальні бажання? І хіба було б погано, щоб тут стало тепло і зацвіли мандарини? Давайте їх посадимо! Давайте усі відкриємо вікна і на вулиці стане тепліше!!!”Загалом, це я до чого – у житті такі “дивацтва” відбуваються регулярно ….
Часто говорять про те, що супутник життя – чоловік або дружина, мають вирішальне значення в житті людини. Вибрати чоловіка, це як купити квиток туди, де ти тепер будеш жити. Але ось тільки ми самі називаємо місце призначення в касі / в РАГСі.
Не треба обманювати себе та інших, що Ви називали одне місто, а Вам продали квиток в інший. Це не так.Якщо ваш хлопець прийшов на перше побачення “під мухою”, а Ви подумали про себе – “Ну, це він для хоробрості…”.
То Ваш запит в “касі” прозвучав як: “А продайте мені будь ласка квиток до населеного пункту “Дружина алкоголіка”.Напередодні весілля він влаштував Вам некрасиву сцену ревнощів, а ви подумали: “Треба ж, як він мене ДИКО любить!”. Відтепер Ви будете жити в місті “Дружина домашнього тирана”.
Завжди на початку відносин Ви чуєте тихі, але чіткі “дзвіночки” про те, що не все так, як хотілося б. Завжди вже до весілля були перші ознаки. Але Ви рішуче крокували назустріч труднощам: “Немає мандаринів у Мурманську? Так ми посадимо!”.Уміло підписуєте угоду з самою собою: “Завжди було холодно? Але ж гряде глобальне потепління, може погода зміниться…”.
Є ще один варіант – підходить до каси вся така “крута” і говорить касирці: “Дайте, дівчинка, мені квиток на найближчий поїзд, а краще – літак. І багажу у мене немає, так що я встигну на посадку, прямо на цей же рейс…”.
Вам же здається, що навіть якщо не потрапимо у Ялту (а мені тільки саме туди), то мандарини посадимо, обігрівач включимо… Ви ж уся така самодостатня (насправді – запіканка з невилікованих дитячих травм під густим соусом ілюзій і неврозів).
Не треба так. Вам в цьому місті жити. А переїзд – це справа дуже клопітка, і не завжди доступна. На квиток ще грошей треба зібрати, і рейсу дочекатися. І, щоб квиток був…Не треба обманювати себе, особливо по дорозі в РАГС і в пологовий будинок.