у нас з тобою – одне побачення
одна історія, що мала значення….
якби ми знали.. життя реалії –
якою була ти … якою стала я …
ми б не прощалися… та мали значення
одна історія … одне побачення …
якими були б ми… якою стала я…
тримайся мужньо , моя Італіє…. !
так страшно падати.. униз… з трапеції….
та я – Жива іще… а ти , Венеціє ?
планета вмиється…. їй надто важко
ми ще зустрінемось.. як скинеш маску …
ми ще побачимось , моя Венеціє….
якщо і, справді, Бог… в твоєму серці є –
не бійся падати.. не ріж… трапецію…. !
ще політаємо, моя Венеціє…. !!
а я і досі ще… собі пригадую….
одне побачення… з тобою … в Па́дуї….
вино гранатове … дощі в Вероні….
чи заспіваю я.. так… на балконі ?…
чи стане сили… моїй країні… ?
ти – на трапеції… ми – на трампліні …
а далі – прірва . Європа – пустка ..
і світ завчасно…. іде в відпустку….
лиш не дивися вниз … сумні реалії …
Хоча б.. помолимось… Моя Італіє…. !
Ілона Ельтек. 20.03.2020р.