Ніколи не квапте події…
Ніколи не квапте життя. Усьому свій час: і розкидати каміння, і збирати його.
Знайома біологиня розповіла мені один факт, після якого моє життя ніколи не стане колишнім.
Виявляється, коли гусениця заляльковується в кокон, щоб стати метеликом, вона фактично розпадається на елементи.
На дрібні детальки розвалюється, щоб потім перезбиратися з нуля і виповзти з кокона вже новим метеликом.
Це чудова метафора психотерапевтичної трансформації.
І взагалі будь-яких змін, що трансформують.
Так, до речі, це чудово показує, чому не можна квапити зміни — «допомагати», «тягнути до щастя» і всіляко «чинити добро» чи «наносити користь». Тому що метелик ще не визрів у формі метелика. І все, що ми дістанемо з кокона, будуть запчастини до гусениці.
Потрібен час, щоб визріли зміни.