а треба йти… іти й не оглядатись
як час усе розставить на місця
як час усіх поділить нас на дати
і хай би нам.. ще сили… до кінця
і хай би нам не втратити щось більше
бо й так розплата частками сердець
і, часом, краще є – коли найгірше …
і, часом, краще є … бо вже – кінець .
коли не треба більше слів й пояснень
коли пробачень більше вже й нема
в житті важливо – щиро і , щоб вчасно
а інше все – не треба й задарма́ .
бо треба йти… і, часом, помилятись
в словах і людях… людях і словах….
й, коли тебе поділено на дати
важливо те , чому ти ще жива …
чому ти хочеш все з нуля почати….
й, коли не знаєш, де ще твій причал…
найкраще йти… іти й не оглядатись …
найкраще йти…. коли ще не фінал….
© Ілона Верхівська-Ельтек