І буде…
І буде кава гірчити з дрібненькими нотами солоду.
І прохолода, ледь чутно, торкнеться струни.
А ти мене заховаєш в обійми від холоду
І будуть осені в нас…без війни. Без війни…
І буде тепло в душі від зимового доброго свята,
Як заглядатимуть в вікна сніги-валуни…
А ми заваримо чай із ромашки і м’яти
І будуть зими у нас…без війни. Без війни…
І буде світ одягатись в шовкові убрання.
І розквітатимуть квіти в обіймах весни.
А ми п’яніти будемо від щастя й кохання
І будуть весни у нас…без війни. Без війни…
І буде сонце розпечене гріти млинці на осонні.
І вітер хмари горнутиме, аж з давнини.
А ти мої цілуватимеш спраглі долоні
І будуть літечка в нас…без війни. Без війни…
© Людмила Григоренко