Хтось каву п‘є і дивиться в вікно. І носом крутить, бачте, на погоду…

Хтось каву п‘є і дивиться в вікно. І носом крутить, бачте, на погоду…

Хтось каву п‘є і дивиться в вікно.
І носом крутить, бачте, на погоду.
А комусь навіть цього не дано
І він, сердешний, п‘є з калюжі воду…


Комусь, напевно, не смачний обід,
В м’якому ліжку так незручно спати,
А хтось із другом ділить черствий хліб
І моститься на землю ночувати.


Комусь життя прісне й усе довкруг
І люди не такі і Бог не те дає…
А в когось вчора в небо злинув друг
І сліз нема, бо люто хижих б‘є!
Це інший світ, чи різних два життя?
Збагніть нарешті — ми на лезі бритви…
В ім‘я добра і просто майбуття
Одні — за зброю, інші — до молитви!


© Оксана Сметанюк