як важко відпустити все і всіх
як важко, коли нас не відпустило
і знаєш.. тут ще вчора падав сніг
і знаєш… тут немає зовсім сили
та діти сплять… а я собі не сплю
та діти сплять… а я не вмію спати
коли на шию вдягнуто петлю
коли десь там стріляють автомати
коли тебе й мене давно нема
скажи мені.. куди усе поділось
скажи мені… ну звідки тут зима
чому мене не слухається тіло
чому мене не слухає душа
і сни мої вертаються в минуле
і сни мене вбивають без ножа
на ранок тільки б.. витягнути кулі
на ранок тільки б… чути голос твій
скажи мені… як знов його почути
скажи мені… або мовчи і мрій
щоб нам ще раз.. торкнутися до суті
щоб нам ще раз.. зустрітися удвох
де ночі загортають в оксамити…
коли того… захоче ще раз.. Бог
коли мене.. не зможеш… відпустити .
© Ілона Верхівська-Ельтек