Нехай це літо пахне щастям,
Мов свіжим запахом трави.
Росу б прийняти, як причастя
Й підняти погляд догори.
Дивитись на пташок у хмарах,
Чекати, як сади, дощу
І на розпечених бульварах
Шукати тіні від плющу.
Сидіти мовчки на валізах,
Перед мандрівкою удвох,
Відкрити в наші душі візи,
Свій шлях обрати з багатьох…
Черешні рвати у долоні,
Радіти кожній дрібноті,
Вдихати аромат півоній
І цілуватися в темноті…
Нехай це літо пахне морем,
Солоним присмаком вітрів
І, як ніколи, світять зорі
Під спів гортанний солов’їв.
Нехай це літо буде раєм,
Де все буяє і цвіте,
Нехай у ньому ми пізнаєм
Любов, мов сонце золоте!
©Алла Вітвицька