я не боюсь без тебе
я не боюсь без нас
це.. як земля без неба
це.. як без миті час
щось назавжди відходить
хтось назавжди іде
й ти, наче цвіт без плоду
всюди… проте й ніде
й ти, наче день без ночі
ходиш або снуєш
й більшого вже не хочеш
тільки б позбутись меж
тільки б забутись часом
й сонця зустріти схід
і повернутись вчасно
щоб залишити слід
і повернувши небо
часом, на себе злюсь
я не живу без тебе
жити… мабуть.. боюсь…
© Ілона Ельтек