Кажуть, ніби йдучи, багато хто шкодує про те, що мало подорожував, багато працював, і недостатньо любив …
Не знаю можливо…
Але я працювала з серйозними проблемами тих, чиї подорожі охоплювали весь світ, але при цьому були буденною річчю…
З неврозами тих, хто взагалі не працював, або працював так, що багато часу це точно не забирало …
З депресіями і зривами тих, хто не був обділений взаємною любов’ю …

І багато … дуже багато розмовляла з людьми, які відходили…
І часто бувало так, що люди взагалі ні про що не шкодували …
Знаходили мудрість прийняти свою долю в тому варіанті, в якому все відбувалося …
А якщо хто і шкодував, то лише про те, що просте життя звичайної людини відкрилося їм, як щастя, тільки на останньому порозі … а протягом довгих років вони всіляко від нього відхрещувалися, думаючи, що звичайними бути соромно …
І починали довгі ігри в незвичайних …
У «просвітлених», допущених до «сакральних таємниць буття», які піднялись над своєю звичайною сутністю, що освоїли небанальні практики, очищених святими водами, посвячених в сенсеї з довбаної нірвани, які дотягнувшись до зірок, розвинули надздібності, які стрибнули вище голови, створили себе з нуля, втамовуючи витончений голод їжею гірських ельфів, задовбавши себе до приголомшливої ідеальності …
У таких, про яких і не подумаєш, що, вибачте, в туалет ходять … хіба ж тільки нектарами якими …
Вони грали в ці ігри, не стаючи просвітленими і щасливішими …
І зовсім не розуміючи, що по-справжньому круто – це утриматися від ігор …
Круто – бути звичайним, і за своїм особистим переконанням, а не релігійним вченням, не зраджувати, не вбивати, не сумувати, не створювати собі кумирів …
Круто – бути дбайливим до людей …
Круто прокидатися і засинати в чистій постелі після важкого дня …
Круто – не кидати в біді …
Круто – оцінювати не за зовнішність, а за шляхетність душі …
Круто – закурити після великої втоми, присівши на зручну сходинку …
Круто – стояти, обнявшись, до ранку на прохолодній набережній …
Круто – зустрітися після розлуки, і зрозуміти, що нічого не скінчилося…
Круто – жити один з одним без ножів в спинах, і без підлості …
Круто – робити щось, від чого пробирає мурашками радості до самих пальців …
Круто – танцювати босоніж опівночі на кухні …
Круто – знати, що немає тих, для кого ти джерело гіркого болю …
Круто – бути у себе таким, яким ти зробився після мільйона кілометрів печалі, без претензій до мішків під очима, нових зморшок, старих шрамів …
Круто – піднятися після поразки і відправитися жити далі, не навантажуючи мішків прийдешньої помсти, і не змагаючись з переможцями …
Багато чого круто, друзі, якщо не претендувати на місце Магістра Просвітлення …
І по-справжньому шкода, якщо дізнатися про це за три кроки до вічності …
Зробити перший … і зупинитися в захопленні – я можу йти, чорт візьми !!! ..
Зробити другий, і згадати смак тих губ, яких не треба було добиватися в невротичної гонитві – вони самі тягнулися до тебе в добровільній справжній любові …
Зробити третій … і сказати собі … ні, нічого вже не сказати …
Це так важливо – встигнути побути просто людьми … і вчасно відмовитися від невидимої корони …
Щоб жити…
© Ліля Град