Одного разу моя подруга сказала фразу, яка дуже точно описує мої особисті спостереження, вона сказала: “З віком, я з подивом помічаю що подобаюся чоловікам все більше, і дивно те, що багато хто з них, на півжиття молодше ..”
І я задумалася про те, що ж дає нам вік …
Ну, по-перше, ми стали незалежними – ні від людей, ні від обставин .. Нас вже не вдається прогнути, або нав’язати чиюсь думку проти нашого бажання і волі. Ніколи і ні за яких умов. Тому що наші судження перевірені практикою і ми вже точно знаємо що забезпечує нам душевний комфорт.
По-друге, змінився наш смак життя … І тому нам вже не хочеться витрачати час на драму – ми спокійно виходимо з відносин, що нагадують театральну постановку з банальним сюжетом, нудними монологами і поганою акторською грою …
По-третє, ми стали стримані .. У нас немає бажання безцеремонно порушувати кордони чийогось життя, або бути каменем спотикання на чужих дорогах. Нам не приходить в голову вимолювати любов – але якщо Зверху нам посилають це почуття, то приймаємо його як велику Божу ласку. Ми не бравуємо своєю історією, не вчимо інших жити, вважаючи за краще займатися виключно своїми справами …
А ще ми стали розумнішими – і перестали бачити світ тільки в чистих тонах – тепер ми знаємо всю його величезну палітру відтінків..Тому і люди для нас не діляться на хороших і поганих – вони просто наші або не наші …
Ми стали відповідальнішими – відповідаємо за сказане і зроблене нами, в результаті звинувачуємо тільки себе, витягуючи з помилок уроки, вважаючи за краще робити висновки замість порожніх жалів.
Ми стали краще розуміти значення слів. І, кажучи про почуття власної гідності, ми не маємо на увазі напускні пафос і гординю – для нас це здатність спокійно і мудро зустрічати удари долі. А шторми наших власних емоцій вже не зачіпають чиєсь життя – ми справляємося з ними наодинці всередині себе …
А найголовніше – ми навчилися насолоджуватися життям, і наші серця наповнені захопленням і ніжністю … І може бути саме цей внутрішній світ і стає тим маяком, до якого хочеться прагнути …