Не тримай усіх тих, хто зрадив хоч раз,
Насміхався, брехав тобі в вічі.
Не марнуй ти на них, найдорожчий свій час,
Зрадив раз, значить зрадить і двічі!
Ти згадай лише тих, хто у серці завжди,
Хто і в смутку, і в радості з нами.
Хто підтримає нас, на шляху до мети,
Може вчинком, а може й словами…
Та цінуй лише тих, хто приходить тоді,
Коли з горя шляху вже не бачиш.
Хто ніколи не кине тебе у біді,
З тим і радість невдовзі побачиш!
Та кохай лише тих, хто дарує тепло,
Незалежно яка пора року.
Якби тяжко чи легко тобі не було,
Йтиме поруч , впевненим кроком!
Хто підставить плече, хто завжди обійме,
Поцілує, віддасть свою ласку.
Той, без сумнівів, щиро кохає тебе,
І життя перетворить на казку…
© Mykola Panasevych