Історія про доброго лікаря. Прочитайте, вона того варта!

Історія про доброго лікаря. Прочитайте, вона того варта!

Раніше у лікаря не було стетоскопа.

Лікар обіймав пацієнта і вухом слухав його серце.

І пацієнта називав “голубчику” – справді, як ще називати, якщо ти до когось притулився і обійняв? У лікарів, правда, і ліків-то не було майже.

Ні антибіотиків, ні складних хірургічних інструментів. Але пацієнти все одно видужували. І ходили до лікаря на прийом, щоб він послухав тони серця і легені. І лікар ще біля каміна зігрівав руки, щоб холодними руками не чіпати хворого.

Може, тому пацієнти і видужували навіть від жахливих хвороб? І жили всупереч розповсюдженим всюди мікробам і повній антисанітарії?

Сьогодні моя знайома сходила до лікаря – і прийшла щаслива. Лікар сказав, що нічого страшного. Все непогано, непогано! Організм сильний і міцний. А камінчик – ну що ж, подивимося, подивимося. Скоро привезуть такий апарат, він через шкіру буде дробити камінці.

Медицина робить величезні успіхи зараз. І невиліковних хвороб майже не залишилося. Треба правильно їсти, голубонько; ось я розпишу вам дієту. І гуляти обов’язково треба. А ось ці ліки ви купите – і вони неодмінно вам допоможуть. Просто чудові ліки, а коштують копійки.

І не треба переживати, ви здорова і міцна жінка. Прямо квітуча на свої шістдесять років. Все буде добре. Це вони даремно вас налякали, негідники! Приходьте через два тижні; думаю, ви вже видужаєте! Знайома пішла щаслива. І відчула себе прекрасно. І з вдячністю подивилася на свій квітучий організм в дзеркало. Жити їй захотілося! І жити довго і добре.

Ось Бехтерєв теж говорив: після спілкування з лікарем повинен бути приплив сил і поліпшення настрою. Це головна ознака хорошого лікаря. Навіть якщо він не вухом слухає, а апаратом дивиться. Але по-доброму, немов обіймає. І називає “голубонько” – це ж неважко!

І ось це чарівна історія про доброго лікаря. У якого є апарати, стетоскопи, ліки – але вони у всіх є. А у цього ще є серце. Це для лікаря головне”.

© Анна Кір’янова

Джерело